На Русі колись випікали на Новий рік з тіста домашніх тварин: коней, корів, биків. А коли в будинок приходили колядувати, гостей обдаровували цими фігурками, різними солодощами, горіхами. Також вважали, що Новий рік треба зустрічати в новій сукні, взутті – тоді і весь рік ходити в обновках. Зазвичай перед Новим роком віддавали всі борги, прощали всі образи.
А як прийнято святкувати Новий рік в інших країнах світу?
Досить екзотично новорічні урочистості проходять в Австралії. Через відсутність снігу, ялинок, оленів та інших звичних атрибутів свята Дід Мороз з’являється в плавальному костюмі, на спеціальному яскраво прикрашеному серфі на пляжах Сіднея. Причому, дотримуючись традиції Старого Світу, в його одязі обов’язково присутні біла борода і червона шапочка з помпончиком на кінці.
У новорічний вечір прийнято великими компаніями відвідувати різні публічні місця під відкритим небом, де відбувається салют. Особливістю австралійського новорічного торжества є практична відсутність такого відразу після півночі. Австралійці прокидаються в 5-6 ранку, незважаючи на вихідні чи свята, і лягають спати не пізніше десятої вечора. Так що новорічна опівночі сама по собі виключення. Але в 00.10 всі вже в ліжку.
В Австрії неписаною заповіддю вважається почути на Новий рік у Відні урочистий звук “Дзвону миру”, встановленого на соборі Св. Стефана. На Соборну площу 31 грудня збираються тисячі людей. За старих часів ж в цій країні хорошою прикметою вважалося зустріти сажотруса, доторкнутися до нього і забруднитися. Вважалося, що це приносить велике щастя і удачу. В Австрії на Новий Рік прийнято дарувати порцелянових або скляних свинок, часто у вигляді скарбнички. За місцевими звичаями, такі свинки повинні неодмінно принести багатство того, кому вони подаровані.
В Аргентині за давньою традицією службовці установ в останній день року, що минає робочого року викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості і бланки. У діловій частині країни – Буенос-Айресі – вже до полудня тротуари, і проїжджа частина густо вкриваються пухким шаром паперу. Ніхто не знає, як і коли виник цей звичай. Не обходиться без казусів. Одного разу не в міру розігралися співробітники однієї з газет викинули за вікно весь архів.
Оскільки в Бірмі настання Нового року припадає на самий жаркий час, його прихід відзначається фестивалем води. Видовище треба сказати, потішне: люди при зустрічі поливають одне одного водою з різного посуду. Але обливання водою нікого не ображає, адже цей ритуал – свого роду побажання щастя в Новому році.
У Болгарії напередодні Нового року набувають кизилові палички – неодмінний атрибут новорічного свята. Першого січня діти, підходячи до рідних і близьких, злегка б’ючи паличками, вітають зі святом.
З останнім ударом годинника минає у всіх будинках на 3 хвилини згасають вогні: це хвилини новорічних поцілунків, які заміняють тости. Болгари радіють, якщо за столом хтось чхне. Кажуть, це приносить удачу.
Химерна суміш обрядів індіанських і африканських вірувань з європейським колоритом перетворили бразильський Новий рік в ритуал нестримного карнавалу і традиційного поклоніння древнім богам. У той час як на пляжі Копакабани майже мільйон глядачів спостерігають за магічними перетвореннями вогнів, злітали в небо зі спеціально встановлених в морі плотів, в Лагуна ді Фрейтас найвища в світі плаваюча ялинка висотою 82 м освітлюється вогнями салюту на тлі не менш відомої статуї Христа- Спасителя, який розтягнув свої десниці, благословляючи чудовий місто.
Крім того, напередодні Нового року в Бразилії на океанському пляжі загоряються на піску тисячі свічок. Жінки в довгих сукнях заходять у воду і кидають пелюстки квітів у хвилі океанського прибою.
У Великобританії будинок прийнято прикрашати гілками остролістніка і омели білої. За звичаєм раз на рік, напередодні Різдва, у чоловіків є право поцілувати будь-яку дівчину, що зупинилася під прикрасою з цієї рослини.
Одна з давніх традицій – різдвяне поліно. Вважається, що ще стародавні вікінги принесли цей обряд до Англії. На Різдво вони спилювали величезне дерево, і весь рік воно вилежується – сохло. І тільки на наступне Різдво його приносили в будинок, і воно горіло в осередку довго-довго. Якщо ж гасло, не прогорить до попелу, господарі чекали біди.
У В’єтнамі Новий рік зустрічають вночі. З настанням сутінків в’єтнамці запалюють багаття в парках, садах або на вулицях. Близько них збираються кілька сімей, на вугіллі готують особливі ласощі з рису. У цю ніч забувають всі сварки, прощають всі образи, адже Новий рік – це свято дружби! Весь наступний день в’єтнамці проводять в сім’ї. В’єтнамці вірять, що перша людина, яка увійде до них у будинок в Новому році, принесе їм удачу, або ж навпаки – горе і нещастя. Тому в ці дні зустрічайтеся тільки з перевіреними людьми, про всяк випадок.
Ще в новорічну ніч у В’єтнамі прийнято випускати живих коропів у річки і ставки. За переказами на спині коропа плаває бог, який в Новий рік відправляється на небеса, щоб повідати там, як живуть люди на Землі.
У Голландії раз на рік на новорічний стіл готують пончики з родзинками. Діти тут обожнюють білого лоша. Вони з вечора кладуть у дерев’яні черевички морквину і сіно, щоб вранці знайти в них улюблені тістечка.
У Греції існує звичай, згідно з яким, рівно опівночі глава сімейства виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору, в новому році сім’я житиме щасливо. Вирушаючи в гості, греки приносять з собою в подарунок замшілий камінь, і залишають його в кімнаті господарів. Кажуть: “Нехай гроші господарів будуть такі ж важкі, як цей камінь.”
А в Данії лісники придумали відмінний спосіб зберегти свої ліси від браконьєрів, які бажають прикрасити свій будинок лісовою красунею. У передноворічні дні вони обробляють ялинки спеціальним складом. На морозі рідина не має запаху. А в приміщенні дерево починає видавати різкий задушливий запах, караючи порушників.
Дуже незвично відзначають Новий рік в Індонезії. Так, на острові Балі він триває 10 днів. У ці дні споруджуються двометрові колони з підфарбованого рису. Вони призначені богам. Після закінчення свят колони розбираються по домівках. Рис з’їдають люди, богам ж залишаються спогади про дари.
Дуже гарні обряди зустрічі Нового року в Індії. Жителі північної Індії прикрашають себе білими, рожевими, червоними і фіолетовими квітами. У центральній Індії прикрашають будівлі різнокольоровими, переважно помаранчевими прапорами. У західній Індії на дахах будинків запалюють маленькі вогники. У індусів існує своє правило дарування подарунків. Наприклад, подарунки для дітей кладуться на спеціальний піднос. Вранці дітям закривають очі і підводять до цього таці.
А в Ірані Новий рік зустрічають 21 березня. Там люди за кілька тижнів до нового року висаджують в невеликі горщики зерна пшениці. До Нового року вони сходять – це символізує початок весни і Нового року.
В Ірландії увечері напередодні Нового року розкриваються двері будинків навстіж, кожен, хто забажає, може увійти в будь-який будинок і стане там бажаним гостем. Його посадять на почесне місце, пригостять склянкою доброго вина, не забувши при цьому сказати: “За мир у цьому домі і в усьому світі!” О пів на дванадцяту ірландці виходять на центральну площу, співають, танцюють, веселяться.
В Італії торжества починаються з дня святої Лючії (13 грудня): в цей день відзначають свято світла. 24 грудня приходить Баббо Натале – місцевий Дід Мороз. Закінчується все це появою Бефани – маленької бабусі-відьми, яка розносить дітям всілякі солодощі (шоколадні за традицією) 6 січня – у свято Єпіфанії. Бефана – вельми розбірлива фея: слухняним і добрим дітям вона приносить шоколад, а маленьким Шалунішка і пустунам набиває чулок, спеціально підвішений для цієї мети до ялинки або до стелі в дитячій, крихітними чорними вуглинами
Напередодні Нового року саме за наполяганням Бефани не обділені почуттям гумору італійці розправляються з усяким мотлохом, що накопичилося за рік. Частенько вони вибрасиваютс все це прямо з вікон, з цікавістю стежачи за реакцією перехожих.
В Іспанії основним святом залишається Різдво: цей вечір проводять виключно з родиною, за багато накритим столом (саме до цього вечері господиня намагається запастися найнеймовірнішими смакотою). Незважаючи на вік, гурмани від малого до великого віддають перевагу солодкому, яке може бути представлено десятками різних страв. Тут і пиріжки з винного тесту, і мигдальні тістечка, і печиво з кмином.
Що ж до подарунків, то за традицією їх отримують в основному діти, як в Італії 6 січня. Малюки вивішують за вікно напередодні ввечері заздалегідь приготовлений панчоху, який до ранку повний подарунків. А ось 31 грудня – День Святого Ніколаса – істинний свято в колі друзів. Тут уже ніхто не пов’язаний релігійними обрядами, і кожен розважається, як його душі завгодно.
У Кенії Новий рік відзначають на воді. Кенійці купаються в річках, озерах, океані, їздять на човнах – одним словом, веселяться.
У Китаї Новий Рік святкують завжди під час молодика в кінці січня – початку лютого. Під час святкової процесії, яка протікає по вулицях Китаю в новорічну ніч, люди запалюють безліч ліхтарів. Це робиться для того, щоб висвітлити собі шлях в Новий рік. Так як вважається, що новий рік оточений злими духами і нечистими силами, то відлякують їх за допомогою хлопавок і феєрверків.
За китайськими традиціями зустріч Нового Року – одне з найбільш важливих і значимих сімейних традицій. У перший день нового року китайці запускають феєрверки, а також спалюють палички пахощів, які, на їхню думку, здатні відлякати злих духів і вигнати їх з дому. Спочатку китайці називали це свято “сіньнянь” (Новий Рік). Однак сьогодні, для того, щоб відрізнити цей день від європейського Нового Року 1 січня, китайці перейменували його в “Чуньцзе”, що перекладається як “Свято весни”. Це сталося в 1911 році після Сіньханьской революції, в результаті якої в Китаї ввели новий стиль літочислення.
У Колумбії вважається, що без стрільби, феєрверків і вибухів свята просто не може бути. Колумбійці роблять ляльок, що зображують старий рік. Їх розносять на палицях, читають смішні заповіти. Потім, відкидають ляльок від себе подалі й опівночі заряди, порох, заховані у ляльках починають вибухати. Старий рік, оточений полум’ям і димом, розлітається, поступаючись дорогою Новому році.
На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б’є дванадцять, вихлюпують її через відчинені вікна на вулицю. Це означає, що старий новий рік щасливо закінчився і кубинці бажають один одному, щоб і новий був таким же ясним і чистим, як вода. І зрозуміло, щасливим! Годинники в Новий Рік на Кубі б’ють тільки 11 разів. Оскільки 12-й удар припадає саме на Новий Рік, годиннику дають відпочити і спокійно зустріти свято разом з усіма.
У Мексиці з боєм годинника спалахують феєрверки і починаються карнавальні ходи. Тут існує звичай розбивати глиняні горщики, наповнені фруктами, водою, новорічними подарунками.
В Мікронезії мешканці одного з островів щороку змінюють ім’я. Робиться це для того, щоб збити з пантелику нечисту силу. Відбувається це так: прокинувшись першого січня, члени сім’ї затуляють рота долонею, кажуть один одному своє нове ім’я. При цьому хтось із родичів б’є в бубон, щоб злий дух ніяк не зміг підслухати.
Якщо ж 2 одноплемінника зустрічаються де-небудь на дорозі, то обидва сідають навпочіпки і шепочуть своє ім’я на вухо іншому, щосили б’ючи палицею або долонею по землі. Ім’я кожен обирає собі сам. В результаті чого, відбуваються різні казуси. Так, в якийсь рік половину жителів села звали Майкл Джексон!
У Монголії Новий рік збігається зі святом скотарства, тому для нього характерні спортивні змагання, конкурси на спритність, кмітливість, сміливість. Так само як і народи Європи, монголи зустрічають новий рік біля ялинки. До них теж приходить Дід Мороз, одягнений, правда, в скотаря.
У Норвегії діти чекають дарунків від кози. Її зустрічають святкові пригощання – сухі колоски вівса, які на Новий рік кладуть у дитячу взуття.
На ранок замість колосся діти хлопці знаходять у своїх черевиках і туфельках новорічні гостинці. У цій країні козі віддано привілейоване становище. Справа в тому, що місцева легенда оповідає про те, що норвезький король Олаф Другий одного разу врятував поранену козу, знявши її зі скелі. Тварина доставили у палац, вилікували і відпустили. В знак подяки вона щоночі приносила рятівнику рідкісні цілющі рослини.
У Норвегії прийнято не забувати наших менших: перед тим як лягати спати в новорічну ніч, дітки вішають за вікно годівниці повні пшеничних зерен, а в ясла, для коня або лоша, ставлять миску з вівсянкою, які приходять з подарунками гномик – nisse – теж міг підкріпити свої сили.
У Перу вважається, що той, хто обійде у новорічну ніч навколо свого кварталу з валізою, той зможе здійснити давно задумане подорож. Якщо навколо кварталу ходить дівчина з вербових прутиком, той юнак, якому вона запропонує взятися за прутик з іншого боку стане її нареченим.
У Панамі Новорічна ніч незвичайно шумна: гудуть труби, виють сирени і кричать люди. За давнім повір’ям шум відлякує злих духів.
Старовинними обрядовими піснями і колядками зустрічають Новий рік жителі Румунії. Людина в масці кози і накинутою козячої шкурі (часто замінюється ворсистим ковдрою) виконує ритуальний танець кози. На вулицях Бухареста напередодні Нового року зустрічаються групи підлітків в національних костюмах, у високих баранячих шапках і з довгими батогами в руках. Вони заходять у двори, встають в купу, б’ють в певному ритмі батогом по землі, час від часу вигукуючи традиційні новорічні побажання.
Цей старовинний обряд символізує роботу в полі: хлопці б’ють уявних волів, щоб вони краще орали землю, щоб наближається рік був багатий урожаєм. У всіх квіткарок, які цілий рік не залишають вулиць Бухареста, перед Новим роком в лотках з’являються зелені гілки омели. Листя цієї рослини навіть в саму люту холоднечу зберігають яскраво зелений колір і свіжість. У Румунії вважається, що якщо поряд з новорічною ялинкою будинок прикрасить гілка омели, то це принесе величезне щастя.
У Судані талісманом Нового року вважається зелений, недозрілий горіх. Найкраще побажання людини – знайти недозрілий горіх, який би приносив щастя і удачу протягом всього року
На Філіппінах з листопада починається масове виготовлення ялинок з пластмаси, пап’є-маше, гілок. Влаштовуються конкурси ліхтарів найрізноманітніших розмірів і форм. У тридцятиградусну спеку, яка стоїть тут наприкінці грудня, особливо цікаво спостерігати Санта-Клаусів, які походжають у червоних шубах, обшитих білим синтетичним хутром.
У Фінляндії новорічні подарунки викладають на стіл і прикривають мискою. Незаміжні дівчата кидають через плече черевичок. Якщо він впаде носком до дверей – бути весіллю.
У Франції символом благополуччя і сімейного вогнища вважається велике поліно, яке запалюється у камінах будинків. Пер Ноель, французький Дід Мороз наповнює дитяче взуття подарунками. Під Новий Рік запікають в пряник біб. А найкращий новорічний подарунок односельчанина – колесо.
У Шотландії напередодні Нового Року підпалюють в бочці смолу і котять цю бочку по вулицях. Шотландці вважають це символом спалення Старого Року. Після цього дорога Новому Року відкрита. Коли стрілки годинника наближаються до 12, господар будинку в Шотландії мовчки відчиняє двері і тримає її відкритою до тих пір, поки не пролунає останній удар. Так він випускає старий рік і впускає новий. А гостю покладається принести з собою шматочок вугілля, кинути його в сімейний камін, і побажати, щоб вогонь в цьому каміні горів довго-довго.
Вважається, що перша людина, що увійшла до будинку після настання Нового Року, приносить щастя або невдачу. Темноволосий чоловік з подарунком – на щастя.
У Швеції під Новий рік прийнято розбивати посуд біля дверей сусідів
В Еквадорі під Новий рік набивають соломою опудало зі старого одягу. Це символ року, що минає. Його садять на стілець перед будинком, забезпечивши трубкою і тростиною. Опівночі зачитується “заповіт” старого року, в якому перераховуються всі неприємності в сім’ї. Папір запихають опудала за пазуху. Запалюють сірник, і старий рік зникає в полум’ї, прихопивши з собою всі сімейні незаурядіци.
В Японії Новий рік вважається найбільшим святом. Триває він кілька днів. Переддень Нового Року називають “золотим тижнем”. В цей час припиняють свою роботу багато установ і фірми, урядові організації, великі універмаги. Навіть банки працюють до 12 години 31 грудня і відпочивають перші три дні Нового Року. Обов’язковою є звичай проводів Старого Року, що включає організацію прийомів і відвідування ресторанів. У момент настання Нового Року японці починають сміятися. Вони вірять, що сміх принесе їм удачу в новому році.
В першу новорічну ніч прийнято відвідувати храм. У храмах відбивають 108 ударів у дзвін. З кожним ударом, як вважають японці, йде все погане, що не повинно повторитися в Новому Році. Щоб відігнати злих духів, японці вішають вінки соломи (або просто пучки) перед входом в будинок. Біля будинків ставиться бамбук і сосна – символи вірності і довголіття
У кожному японському будинку на Новий рік з’являються 3 гілки: бамбука – нехай також швидко виростуть діти, сливи – нехай у господарів будуть міцні помічники, сосни – нехай всі члени сім’ї живуть так само довго, як сосна. Новий рік зустрічають не опівночі, а зі сходом сонця. Коли перші сонячні промені освітлюють землю, японці вітають один одного з наступаючим роком і обмінюються подарунками. А вечір прийнято проводити в колі сім’ї. Як і у китайців, тут обов’язкові візити до батьків.
Більшість країн світу відзначають Новий році 1 січня, так само, як і ми з вами. Однак існує ряд країн, в яких Новий Рік припадає на інші дати, і відзначається зовсім інакше. Так, наприклад, китайський Новий Рік відзначається в період зимового молодика по завершенню повного місячного циклу, що пройшов після дня зимового сонцестояння. Свято припадає на один із днів в проміжку між 21 січня і 21 лютого.
Євреї також відзначають свій Новий Рік. Свято Рош-ха Шана (що перекладається як Глава року) відзначається в період між 5 вересня і 5 жовтня (через 163 дня після Песаха – Великодня). Євреї вважають, що в день Рош-ха Шана вирішується доля людини на весь майбутній рік. Як людина повів себе в цей день, так він проведе і весь наступний рік.
У ніч свята Рош-ха Шана в Ізраїлі вітають всіх зустрічних наступними словами: “Так будете ви вписані і підписані на гарний рік у Книзі життя!” Потім начитаються 10 днів самопізнання і самопокаянія, які називаються “днями повернення до Бога”. Віруючі в ці дні одягаються тільки в світлий одяг і їдять яблука, вмочуючи їх у мед.
У Німеччині вважають за краще відзначати Новий Рік в домашній сімейній атмосфері. У Німеччині вся сім’я збирається за святковим столом і відбувається так званий Бешерунг – традиційний обмін новорічними подарунками.
Існує багато прекрасних традицій святкування Нового Року і у колишніх радянських республік, які стали незалежними державами. Так, наприклад, в Молдові в перший день нового року в усіх будинках неодмінно розкидається зерно, яке символізує рясний і урожайний рік.
У Латвії те ж саме символізує горох. Зустрічаючи Новий Рік, необхідно з’їсти хоча б одну горошину. У Грузії в перший день Нового Року не прийнято ходити один до одного в гості без запрошення. Господар сам запрошує тих, хто, на його думку, асоціюється з добром. Такий гість повинен неодмінно принести в будинок солодощі.
При підготовці статті використовувалися матеріали
зі сайтів: www.netnotes.narod.ru и www.travel.ru